Проаналізовано детермінанти, які характеризують психічні стани військовослужбовців за особливих умов діяльності: емоційне порушення, тривожність, інтелектуальні здібності та силу мотивації.

Системно проаналізовано дослідження вітчизняних і закордонних психологів з проблем подружніх стосунків (ПС), і на підставі аналізу визначено рівні даної проблеми: психофізіологічний, психологічний, соціально-психологічний і соціокультурний. Проаналізовано основні психологічні поняття та категорії, що характеризують ступінь порушень ПС і емпіричних критеріїв щодо їх виявлення. Визначено рівень вирішення проблеми ПС на сучасному етапі розвитку науки.

Теоретично досліджено професійну уяву як психічний процес когнітивної сфери розвитку особистості військового, а також шляхи формування її у курсантів-прикордонників у процесі вивчення дисципліни "Інженерна графіка". Визначену психологічну структуру професійної уяви, яка включає мотиваційну, змістово-операційну, емоційно-вольову сфери, комплексне формування трьох сфер можна здійснювати тільки через навчання та виховання.

Зроблено спробу дати уявлення про те, як проблема війни та миру пов'язана з західною ментальністю. Визначено необхідність дослідження саме західної парадигми війни та миру (ЗПВМ), оскільки Захід сьогодні є тією могутньою військово-політичною силою, яка визначає сучасний розвиток цивілізації. Кожен народ має свою особливу ментальність, але архетипове в них - у загальну західну парадигму. Запропоновано авторське бачення ЗПВМ, де центральними елементами є раціоналізм, практицизм, плюралізм, толерантність, індивідуалізм.

Зазначено, що від існування адекватної моделі сприйняття й аналізу глобалізаційних змін залежить подальший розвиток міжнародно-політичних відносин і формування майбутньої світової системи. Одним із перспективних напрямків щодо аналізу глобалізації є дослідження трансформацій просторових інституціональних форм, що являли собою певну інфраструктуру гегемонії та виступали істотними глобалізаторами світу: традиційних імперій, універсальних цивілізацій, релігійно-нормативних систем, імперіалістично-колоніальних систем, держав-націй тощо. Основою дослідження є розгляд та аналіз трансформацій інституціональних форм, структур, які відображають геоісторичну динаміку людства - архітектоніку глобалізації.

Розглянуто проблему пріоритетних міждисциплінарних досліджень сучасної філософії культури та філософії мови. Завдяки особливій ролі, що приділяється мові в інтелектуальному пізнанні світу, проблему вивчення мовних знаків, як способів вираження, збереження та трансляції універсальної загальнолюдської, а також специфічної культурно-національної інформації виведено на перший план дослідження. Виділення лінгвокультурологічної одиниці в один з засобів філософського осмислювання буття стає основою для вивчення взаємозв'язків трьох моделювальних семіотичних систем: світорозуміння окремої нації, культури, релігії та мови в межах виділеної культурно-національної картини світу.

Висловлено думку про евристичну плідність сполучення біографічного та життєтворчого теоретичних дискурсів. Показано, що біографічний проект є ланкою, що поєднує у життєвому процесі особистості минуле, сучасне та майбутнє, індивідуально та загальнозначуще. Обгрунтовано, що біографічне проектування надає цілісності життєвому шляху особистості та визначеної спрямованості її життєвій траєкторії. Отже, здатність здійснювати біографічне проектування - наявність в особистості відповідних смислово-мотиваційних компонентів, відповідних знань, навичок і вмінь є важливою складовою життєвої компетентності особистості.

Досліджено поведінку неповнолітніх правопорушників, які утримуються у виховно-трудових колоніях. Установлено, що не тільки рівень агресивних ворожих реакцій є різним у осіб, які скоїли різні злочини, але і види агресивності відрізняються у злодіїв, убивць, гвалтівників і хуліганів. Показано, що здебільшого у різних злочинців проявляється фізична агресія.

Проаналізовано вплив особистісних якостей працівників митниці на успішність їх професійної діяльності (ПД). Доведено, що для ефективного виконання ПД працівникам митниці треба мати комплекс таких якостей, які здебільшого будуть сприяти лабільній комунікації їх із клієнтами. Зроблено висновок про необхідність розвитку цих якостей у фахівців митниці.

Розглянуто взаємозв'язок такої характеристики темпераменту як екстраінтроверсія з основними тенденціями поведінки студентів і способів їх реагування в конфліктних ситуаціях із метою виявлення впливу індивідуально-типологічних властивостей особистості (ІТВО) на формування міжособистісних стратегій поведінки в процесі навчання. Показано, що ІТВО обумовлюють формування певних тенденцій її поведінки в конфліктних ситуаціях в процесі професійного навчання.

Зроблено спробу розглянути світоглядно-методологічні орієнтири сучасної військової науки за умов виникнення нових глобальних загроз та асиметричних викликів. Розглянуто підсистеми військового знання: військово-соціальну, військово-спеціальну та військово-специфічну. Особливе місце в системі наукових знань про війну, мир та армію відведено воєнній доктрині держави: її змісту, принциповим положенням. У плані поглиблення та корегування методологічних основ системи військово-наукових знань наголошено на необхідності в уточненні та збагаченні змісту її фундаментальних категорій, до яких належать "війна", "мир", "армія", "причини війни", "джерела військової небезпеки" тощо.

Розглянуто "дитинство" як антропологічну константу, як інваріант життя людини, суспільства, культури минулого та сьогодення. Осмислено дитинство, як макрокосм, що містить й інші світи, зокрема світ дорослих, вікові межі якого є досить рухливими, не статичними, як це прийнято розуміти в сучасності. Показано, що дитинство - явище широке, тому у статусі дитини чи в "дитинстві і/чи дитячості" може опинитися як дитина, так і, з тих чи інших причин, доросла людина.

Філософськи проаналізовано фізичні реалії природного та штучного характеру (зокрема способу буття людини за умов польоту з надзвуковою швидкістю) із використанням деконструктивно-герменевтичного методу. Визначено можливості застосування інтерпретаційного інструментарію та понятійного апарату кібернетичних наук для розкриття метафізики людської самості. Доведено актуальність і дієвість концептів кіберкультури в галузі постмодерних феноменології та герменевтики фактичності, що обумовлено загальною технологією процесу осмислювання буття на комунікативних засадах відносин із реальностями. Аргументовано новий оригінальний прагматичний підхід до проблеми продуктивної активності та самовизначення льотчика, виходячи з теорії порубіжного стану суб'єкта у віртуальному дискурсі. Ця теорія також відкриває нові можливості останнього у здійсненні ним пізнавально-герменевтичних практик за умов його самістної метаморфози.

Зазначено, що світові релігії (СР) дуже суттєво вплинули на виникнення та розвиток науки. Мова йде не тільки про вплив СР на емпіричне зростання наукових знань, але і про вплив на соціальну організацію науки. Цей вплив здійснювався, насамперед, через загальнолюдські цінності, які, в свою чергу, формувалися під впливом релігійних моральних норм. Стислий історико-культурний огляд дозволяє деталізувати ці висновки.

Представлено результати дослідження впливу якості ставлення батька на психосемантичну структуру маскулінності та фемінінності в дівчат-підлітків.

Рассмотрены вопросы развития предприятий государственной и коммунальной собственности в условиях принципиально нового этапа развития производственных отношений в результате изменений экономической реальности на основании нового экономического мышления. Проанализирована экономическая целесообразность узкой специализации производства, где экономическая реальность существенно изменяется благодаря сокращению подразделений и использования аутосорсинга.

Проаналізовано засади суб'єктцентрованого філософського дискурсу епохи модерну на прикладі ідей представників німецької класичної філософії Канта та Гегеля. Перший започаткував гносеологічне бачення суб'єкта як абсолютної самосвідомості. У Гегеля поряд з логічним аспектом представлено також онтологічний, духовний, частково-соціально-історичний ракурси суб'єктивності. Процес становлення історичного суб'єкта постає як пролонгований у часі процес індивідуалізації загального на основі механізмів ототожнення-розототожнення.

Досліджено процес соціалізації з урахуванням статевої ознаки. Розрізнення понять "стать" як біологічного та "гендер" як соціального, пов'язаного із соціальними ролями та соціальним статусом, виводить дослідження соціалізації на новий теоретичний рівень.

Розглянуто глобалізацію як явище сучасного життя суспільства. Доведено, що глобалізація має декілька особливо важливих характерних рис: глобалізацію ринку, глобалізацію виробництва, глобалізацію фінансів і глобалізацію комунікацій.

Досліджено феномен глобалізації у військовій сфері в широкому діапазоні її теоретичних і практичних проявів, а також особливості забезпечення воєнної безпеки України за сучасних умов. Обгрунтовано тезу, що узгодженість формаційної та цивілізаційної складових національних інтересів має слугувати методологічною засадою ефективності воєнної політики держави.